Легені – це два мішки, які можна розтягувати вгору, убік, униз. Відповідно, виходить три різні типи дихання.
Вгору - ключичне дихання, за рахунок піднімання ключиць. Так люди дихають у стресі — реакція «бий чи біжи». У нормі це подих має припинятися після того, як зникає причина стресуАле сучасні люди люблять застрягати у стресі і продовжують так дихати. Цей тип дихання вважається найменш ефективним, оскільки задіює лише верхню частину легень, забезпечуючи мінімальний обсяг кисню.
У сторони - грудне дихання, за рахунок розширення та звуження ребер. Використовується у повсякденній активності та при середніх навантаженнях – швидка ходьба, легкий біг. Забезпечує більше кисню, ніж ключичне. Цим же диханням дихають ті, хто використовує тугий ремінь на поясі.
Вниз - діафрагмальне дихання, за рахунок особливого м'яза, дихальної діафрагми. Цей м'яз - як купол, розтягнутий по нижній межі ребер, між легенями та животом. Коли вона напружується, вона стає плоскою, як млинець, опускається вниз і тисне на органи живота. М'язи живота розслаблюються та органи живота злегка висуваються вперед. Тому інші назви цього дихання – черевне дихання, дихання животом.
Цей тип дихання забезпечує набагато більший обсяг кисню, ніж попередні.
Через це деякі дівчата, які на масажі починають дихати цим диханням, вперше за довгий час одержують потрібну тілу кількість і відчувають невеликі симптоми гіпервентиляції - слабке запаморочення, поколювання в руках, ногах, обличчі.
При цьому типі дихання діафрагма механічно тисне на блукаючий нерв в органах живота - основний компонент парасимпатичної нервової системи. Вимикається стрес. Включається відпочинок, розслаблення, травлення їжі, стабільність збудження, здатність відчувати мільйони сигналів тіла.
Те, що потрібне для масажу.
Тому я знову і знову і знову повторюю: «Повільний, глибокий вдих… і такий же повільний видих… розслаблене дихання животом…»
Про інші тонкощі масажу розповідається в онлайн курсі по йоні масажу.
