Зміст
Примітка перекладача
У статті використовується термін "genito-pelvic pain/penetration disorder" із класифікатора DSM-5.
Офіційного перекладу не знайшов. У кількох неофіційних перекладах використовується "генітально-тазовий біль/розлад пенетрації".
На мій погляд знак «/» у разі використовується для вказівки рівноправних понять, і «розлад» належить до них обом. Тому я б переклав як «розлад генітально-тазового болю/розлад пенетрації». Вийшла б точніша, але більш громіздка конструкція — РДТБРП.
З метою спрощення вибрано коротший варіант — ГТБРП.
Вагінізм – це стан, пов'язаний із м'язовим спазмом м'язів тазового дна.
Термін «вагінізм» рідше використовується самостійно. Натомість DSM-5 класифікує цей стан як «генітально-тазовий біль/розлад пенетрації» (ГТБРП). Ця фраза описує сукупність вульвовагінальних проблем, включаючи вагінізм.
ГТБРП - це складне захворювання, через яке може бути болісно, важко чи неможливо здійснити статевий акт, пройти гінекологічний огляд або вставити тампон.
Коли хтось намагається ввести предмет у піхву, м'язи навколо отвору піхви або тазового дна можуть мимоволі спазмуватись.
Огляд вагінізму
Вагінізм - лише одна з можливих причин хворобливого статевого акту, також відомого як диспареунія. Діагностичний та статистичний посібник із психічних розладів, 5-е видання (DSM–5) відносить вагінізм до ширшої категорії «генітально-тазовий біль/розлад пенетрації» (ГТБРП).
За даними Американського коледжу акушерів та гінекологів (ACOG), 3 з 4 жінок у якийсь момент життя відчувають біль під час сексу.
Цей стан недостатньо вивчений, але, як повідомляється, від нього страждають приблизно 1-7% жінок у всьому світі. Однак ця оцінка може бути заниженою. Через існуючу стигму щодо жіночої сексуальності, жіночого здоров'я та жіночих статевих органів жінки можуть занижувати інформацію про сексуальні дисфункції.
Без зцілення вагінізм може призвести до розчарування та страждань, а також може погіршитися. Однак зцілення – можливе.
- Існують різні форми вагинизму, і симптоми у різних людей різняться.
- Біль може змінюватись від легкого до сильного і викликати різні відчуття.
- Вагінізм може бути результатом емоційних факторів, медичних факторів чи того й іншого.
- Зцілення, що включає фізичні та емоційні вправи, зазвичай ефективно.
Поширені типи
Існують різні типи генітального або тазового болю, які можуть вражати людей різного віку. Вагінізм, як його називали до того, як він потрапив під загальний термін ГТБРП, згрупований у чотири категорії: первинний, вторинний, глобальний та ситуаційний.
Це стан, що відбувається все життя, при якому починаються спазми, коли людина вперше намагається вступити в статевий акт або ввести в піхву будь-який предмет, наприклад тампон. Людині може бути складно пройти гінекологічний огляд.
Під час сексу партнер не може нічого ввести у піхву. Вони можуть описувати відчуття, подібне до «удару об стіну» біля входу в піхву.
Людина може відчувати біль, печіння чи генералізовані м'язові спазми. Симптоми припиняються, коли припиняється спроба проникнення піхву.
Розвивається після того, як людина вже випробувала очікувану сексуальну функцію. Вагінізм був не завжди. Це може статися на будь-якому етапі життя і могло не траплятися раніше.
Зазвичай це пов'язано з конкретною подією, наприклад, інфекцією, менопаузою, захворюванням, операцією або пологами.
Навіть після того, як лікар успішно вилікує якесь основне захворювання, біль може продовжуватися, якщо організм звик реагувати таким чином.
Вагінізм також може мати психологічне коріння, такі як фізична або емоційна травма або їх поєднання.
Глобальний вагінізм та ситуативний вагінізм можуть бути первинними або вторинними.
Глобальний вагінізм це кейси, коли симптоми виникають у відповідь на будь-який тип проникнення.
На відміну від нього ситуативний вагінізм означає, що симптоми виникають у відповідь на одні типи проникнення, але не на інші. Наприклад, людина може мати можливості займатися сексом, але може вставити тампон.
Симптоми
Симптоми варіюються у різних людей. Вони можуть включати:
- хворобливий статевий акт (диспареунія), з натягом і болем, який може бути пекучим або жалким;
- проникнення, яке утруднене чи неможливе;
- тривалий сексуальний біль із відомою причиною або без неї;
- біль під час введення тампону;
- біль при гінекологічному огляді;
- генералізований м'язовий спазм під час спроби статевого акту
Біль може варіюватися від легкої до сильної інтенсивності, а відчуття можуть змінюватись від легкого дискомфорту до відчуття печіння.
Вагінізм не перешкоджає сексуальному збудженню, але може призвести до занепокоєння статевим актом і змусити людей уникати сексу або вагінального проникнення.
Під час сексуальної активності людина із вагінізмом все ще може відчувати оргазм від стимуляції клітора. Стан не впливає на цю здатність і впливає тільки на проникний секс. Однак у деяких людей з вагінізмом спостерігаються інші сексуальні дисфункції, такі як труднощі з досягненням оргазму.
Причини
Вагінізм - це стан, який може виникнути через фізичні стресори, емоційні стресори або те й інше. Воно може бути попереджувальним, тобто відбувається тому, що людина очікує, що воно станеться.
До них відносяться:
- занепокоєння щодо продуктивності або через почуття провини;
- проблеми у відносинах, наприклад, наявність жорстокого партнера чи почуття вразливості;
- травмуючі життєві події, включаючи сексуальне насильство або жорстоке поводження в минулому;
- дитячий досвід, як вплив сексуальних зображень під час дорослішання.
До них відносяться:
- інфекція, така як інфекція сечовивідних шляхів (ІМП) або дріжджова інфекція;
- хвороби, такі як рак або склерозуючий лишай;
- пологи;
- менопауза;
- хірургія тазу;
- неадекватна прелюдія;
- недостатня кількість вагінального змазки;
- побічні ефекти ліків.
Сексуальні проблеми можуть торкнутися людей будь-якої статі. Людина не повинна звинувачувати себе чи соромитися. Найчастіше зцілення може допомогти.
Фактори ризику
Фізичні фактори ризику для широкої категорії ГТБРП включають:
- пологи;
- погане здоров'я;
- члени сім'ї у аналогічному стані;
- інфекції сечовивідних шляхів (ІМП) або дріжджові інфекції в анамнезі;
- хронічні болючі синдроми;
- ендометріоз;
- психічне захворювання;
Психологічні та соціальні симптоми можуть включати:
- травма від сексуального нападу чи сексуального насильства у дитинстві;
- травма внаслідок гінекологічного огляду чи іншої медичної процедури, пов'язаної із вагінальним введенням;
- інший тип травми, спричинений різними економічними чи соціальними факторами;
- негативне сприйняття сексу або віра у міфи про сексуальність;
- сексуальне чи фізичне насильство, зокрема романтичного партнера чи члена сім'ї;
- інші проблеми у романтичних відносинах;
- емоційні проблеми.
Діагностика
Щоб діагностувати вагінізм, лікар збере анамнез та проведе гінекологічний огляд. Перш ніж зосередитись на лікуванні вагінізму, лікарю, можливо, доведеться виключити можливі основні причини, такі як інфекція.
Згідно з критеріями DSM-5 для діагностики ГТБРП (включаючи вагінізм), для встановлення діагнозу у людини повинен бути один або кілька з наступних симптомів протягом як мінімум 6 місяців і він повинен відчувати значний дистрес:
- біль піхви або тазу під час проникаючого статевого акту чи спроб проникнення;
- напруга м'язів тазового дна під час проникаючого статевого акту чи спроб проникнення;
- почуття страху чи занепокоєння з приводу вульвовагінального болю або болю в ділянці таза через вагінальне проникнення.
Деякі стани можуть проявлятися аналогічно вагінізму, але є іншими розладами. Вони включають:
- атрофічний вагініт стоншення та висихання стінок піхви після менопаузи через зниження рівня естрогену;
- вульварний вестибуліт - сильний біль під час статевого акту або введення такого предмета, як тампон (біль зазвичай виникає у вульві - зовнішній частині жіночих статевих органів);
- вагінальна інфекція, така як дріжджова інфекція або захворювання, що передаються статевим шляхом (ІПСШ);
- склерозуючий лишай або інше захворювання, що може призвести до утворення рубцевої тканини піхви;
- фізична травма у сфері піхви;
- тривалі періоди без проникаючого статевого акту, що може призвести до тимчасових труднощів під час проникнення.
Зцілення
Залежно від причини зцілення можуть залучатися різні фахівці. Як правило, зцілення вагінізму спрямоване на зменшення автоматичного напруження м'язів, усунення страху болю та усунення будь-яких інших страхів, які можуть бути пов'язані з проблемою.
Основним методом зцілення вагінізму є прогресивна десенсибілізація. Ця терапія передбачає повільний та поступовий вплив, спрямований на проникнення.
Вона може початися з заохочення людини доторкнутися до ділянки якомога ближче до піхви отвору, не викликаючи при цьому болю. Щодня вони наближатимуть свій дотик до отвору піхви.
Коли вони зможуть торкнутися області навколо піхви, їм буде запропоновано торкнутися та відкрити вагінальні губи (статеві губи). Наступним кроком буде вставлення пальця.
Як тільки людина зможе робити це без болю, вона вчиться використовувати пластиковий розширювач або конусоподібну вставку. Якщо вдасться вставити їх без болю, наступним кроком залишити їх на 10-15 хвилин, щоб м'язи звикли до тиску. Потім можна використовувати вставку більшого розміру, а потім навчити свого партнера як її застосовувати.
Коли людина звикне до цього, вона може дозволити своєму партнеру помістити свій пеніс поруч - Але не всередину - з піхвою. Коли вони повністю опанують це, пара може знову спробувати статевий акт. Можливо, вони захочуть поступово дійти до нього, як у випадку зі вставкою.
Цей тип терапії може включати вивчення технік релаксації, які можуть бути особливо корисні, якщо причина носить психологічний характер, наприклад тривога.
Додаткові способи, якими лікар може лікувати вагінізм, включають:
- Вправи контролю м'язів тазового дна. До них відносяться вправи зі скорочення та розслаблення м'язів або вправи Кегеля для покращення контролю над м'язами тазового дна.
- Навчання та консультування. Надання інформації про сексуальну анатомію та цикл сексуальних реакцій може допомогти людям зрозуміти свій біль і процеси, через які проходить їх тіло (прим.перекл. — про жіночу анатомію та цикл реакцій розповідається в онлайн курсі по йоні масажу і онлайн курсі по йоні самомасажу).
- Ботокс. Дослідження свідчать, що ботокс може полегшити симптоми вагінізму. Однак, для підтвердження цього висновку необхідні додаткові дослідження.
- Імпульсна радіочастота (PRF). Це відносно новий метод зцілення, який зазвичай використовується при нервових болях. Обмежені дослідження показали потенціал покращення при використанні цієї терапії.
- Хірургічне втручання. Це робиться дуже рідко і зазвичай необхідно лише у тому випадку, якщо є проблеми з піхвою, що імітують симптоми вагінізму.
Оскільки причини вагінізму можуть бути дуже різноманітними, зцілення людини має зосереджуватися як на фізичних, так і на психологічних факторах. Людині, можливо, доведеться попрацювати з терапевтом чи психіатром, який може порекомендувати ліки, здатні лікувати основні психологічні проблеми.
Будь-хто, кого турбують симптоми, пов'язані з вагінізмом, повинен поговорити з медичним працівником для оцінки.
Перспективи
Чим важчий вагінізм, тим важче його лікувати. Однак цей стан піддається лікуванню.
У дослідженні 2021 дослідники виявили, що 85% суб'єктів з первинним вагінізмом змогли мати безболісний статевий акт після зцілення. Рівень успіху був лише трохи нижчим у тих, чий стан був важчим.
Дослідження 2020 року показало, що люди з вагінізмом можуть чинити опір до зцілення, якщо вони звинувачують себе у цьому захворюванні. Зцілення також може бути складнішим, якщо вагінізм зустрічається в сім'ї людини.
Підсумок
Вагінізм - хворобливий стан, при якому людина не може витримати проникнення у піхву. Це відбувається через напруження м'язів тазового дна.
Вагінізм можна лікувати – і навіть зцілити. Однак зцілення залежатиме від основної причини, яка може бути фізичною, психологічною або їхньою комбінацією. Чим складніша причина або важчі симптоми, тим довше може зайняти зцілення.
Зазвичай зцілення включає діагностику та усунення основних фізичних проблем, проходження психологічної терапії, виконання вправ для тазу та використання вагінальних розширювачів для поступового поліпшення переносимості проникнення.