Що таке неотантра?
Неотантра — це сучасна гілка традиційної практики тантри, яка, попри те, що ви можете почути у поп-культурі, стосується не лише сексу.
Класична тантра відноситься до різних древніх індуїстських, буддійських і джайнських релігійних практик, всі з яких зосереджені на прагненні до повного духовного пробудження. Тантричний секс був лише частиною цього шляху, хоч і не обов'язково головним.
Версія тантри, яка фокусується на сексуальності, про яку більшість із нас знає сьогодні — насправді неотантра.
Неотантра, яку іноді називають священною сексуальністю, — це духовний шлях, що рухається сексуальністю, що сягає корінням у філософію, яка підкреслює важливість присутності та силу дотику (прим.перев. — мистецтво дотику) детально знається на онлайн курсах).
Нижче наведені деякі з основних відмінностей між класичною тантрою та неотантрою, які говорять про філософські еволюції та практичні зміни тантричної думки.
Класична тантра та неотантра: 6 відмінностей.
1. Класична тантра не фокусується на сексі, на відміну неотантри.
Класична тантра заснована на колекції стародавніх текстів різних сект буддизму, індуїзму та джайнізму ще з сьомого століття, за словами Леслі Грейс, медсестри та викладача тантричного сексу.
Замість того, щоб обертатися навколо сексу, класична тантра фокусується на просвітленні та свідомості. «[Це] дійсно про звільнення тіла, розкриття нашої енергії для зцілення самих себе та набуття цілісності як істот», — каже Грейс сайту mbg.
На відміну від зосередження уваги на сексі, класична тантра включає більше мантр, янтр і ритуалів, говорить вчитель тантри і тілесний терапевт Самья Дхьян. «Це не пов'язано з багатьма сексуальними практиками; навіть якщо вони є, переважно вони відбуваються через візуалізацію», — каже вона mbg.
Грейс пояснює, що неотантра виникла як сучасніша адаптація класичної тантри протягом останніх 150 років або близько того, і вона фокусується на священній сексуальності як на своїй основній практиці, цілі та шляхи до трансценденції.
2. Деякі форми сексу можуть вважатися гріховними у класичній тантрі.
У той час як неотантра полягає в тому, щоб володіти своєю сексуальністю та експериментувати з нею, у класичній тантрі сексуальні практики використовуються набагато рідше.
Фактично, якщо сексуальна практика не допомагає трансформувати залучених людей або не допомагає їм на їхньому шляху до трансценденції, секс може навіть вважатися гріховним у деяких формах класичної тантри, згідно з Дхіаном.
Неотантра це набагато більше сексуальних пошуків.
"У неотантрі сексуальна енергія вважається найпотужнішою енергією, доступною практикуючому, щоб грати з нею і глибше занурюватися в різні кольори життя в цій людській формі", - пояснює Дхіан. «Таким чином, це може містити усвідомлену сексуальну взаємодію як частину практики».
3. У класичній тантрі більше релігійних елементів.
Класична тантра має досить релігійне коріння: «До них відносяться кашмірський шиваїзм, напрямок релігійних філософій з Кашміру та Індії, а також буддійський шлях Ваджраяни в Індії та Тибеті», — пише Грейс на сайті mbg.
«Ці шляхи часто включають серйозне вивчення та особисте посвята, медитативні практики і можуть включати різні елементи ритуалу».
Деякі практики класичної тантри безпосередньо пов'язані з поклонінням божествам, а інших описах класичної тантри навіть описується використання магії, чаклунства та інших надприродних елементів.
Неотантра, хоч і дуже духовна за своєю природою, набагато більшою мірою заснована на психосоматичному досвіді, а також на роботі з енергією. (Включаючи, наприклад, енергетичні оргазми).
4. Неотантра не покладається на давні писання.
Більшість сучасної тантри (також відомої як неотантра) викладаються окремими вчителями і школами, і вам рідко дадуть давнє писання для аналізу під час уроку.
Якщо вони покладаються на якісь матеріали, каже Дхіан, то останні роки книги найчастіше написані вчителями неотантри.
(Є кілька груп практиків неотантри, які поєднують у своїй практиці як класичну тантру, так і неотантру. Коли це так, практикуючі часто використовують класичний текст Віг'ян Бхайрава Тантра).
У певному сенсі неотантра більш доступна в цьому відношенні, враховуючи її відкритий і налаштований підхід, який включає різні вчення і безліч філософій.
Відсутність залежності від стародавніх писань також дозволяє практикуючим вчитися у різних вчителів.
5. Класична тантра зазвичай вимагає прямого посвяти, на відміну неотантри.
Класична тантра вимагає, щоб учні пройшли процес ініціації у гуру чи секти. Дхіан зазначає, що у будь-якій класичній духовній системі пряме посвята сприймається як невід'ємний спосіб забезпечити передачу мудрості.
Хоча конкретні ритуали та церемонії ініціації можуть відрізнятися, основним аспектом процесу є отримання студентами благословень від гуру чи духовного лідера.
Неотантра використовує інший підхід: «Хоча багато людей отримують посвяту від своїх вчителів, гуру чи сект, це не вважається обов'язковим», — пояснює Дхіан.
Це дає практикуючим свободу переходити від однієї секти чи вчителя до іншої.
6. Неотантра більш демократична, ніж класична тантра.
Практикуючі класичну тантру покладаються на вчення та прийняття часто закритої та виняткової системи гуру, пояснює Дхіан.
Неотантра набагато доступніша і менш обмежена щодо того, хто може практикувати та отримувати користь. Неотантра робить упор на самопізнання, самозцілення та внутрішнє посвята, і тому практикуючі можуть піти в будь-яку школу, до вчителя або на ретріт, щоб зрозуміти та дізнатися більше про практику.
Практикуючі можуть досліджувати множинні джерела знань і мудрості, які роблять неотантру безмежним методом досягнення духовної переваги.
Для деяких тантричних практиків неотантра, що здається демократизованою формою тантри, є неортодоксальною, враховуючи її часто експериментальні вчення та практики.
Але практикуючі неотантру часто радіють незліченним можливостям духовного зростання та самореалізації, які є більш індивідуалізованими та менш пов'язаними обмеженнями.
Однак неотантра і класична тантра мають одне і те ж коріння.
Дхіан каже, що неотантра настільки відрізняється від класичної тантри, що майже немає сенсу взагалі використовувати слово «тантра».
Але правда в тому, що тантра в цілому не має єдиного значення, і вчителі, які вивчають і практики, у будь-якому випадку часто розходяться в думках щодо основних принципів та вірувань тантри.
«Незважаючи на те, що неотантра насамперед фокусується на священній сексуальності як засобі досягнення священності, послідовники практикують також інші духовні цілі», — додає вона.
До них відносяться «посилення їхньої жіночої та чоловічої енергії, техніки емоційного вивільнення, біоенергетична робота, вивчення системи чакр та даоські практики».
Щодо цього неотантра схожа на класичну тантру у пошуках особистої трансценденції.
